1 ЖОВТНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ

Міжнародний день людей похилого віку, що відзначається щорічно в усьому світі 1-го жовтня, виник з ініціативи Генеральної Асамблеї ООН 14-го грудня 1990-го року. До цього День людей солідного і поважного віку стали відзначати спочатку в Європі, потім свято було підхоплено Сполученими Штатами і до кінця 80-х років воно поширилося по всьому світу.

У цей день світ говорить про все зроблене щодо захисту інтересів людей похилого віку, створення для них прийнятних умов життя.
Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, зв’язку  та розуміння поколінь.

Піклування про людей похилого віку – справа всього суспільства, адже саме старші люди зберегли для нас найкращі національні традиції, навчили долати труднощі та бути достойними свого краю і держави.

З якого моменту життя починається «похилий вік», при досягненні якого віку особа може вважатися особою похилого віку? Чи пов′язано це з виходом особи на пенсію, досягненням пенсійного віку, чи можливо це певний внутрішній, душевний стан людини?

За класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, до категорії людей похилого віку належать особи віком старше 60 років. Однак слід зазначити, що в останні десятиріччя зарубіжні країни значно знизили пенсійний вік. Відповідно до вікової класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я: 25-44 років – молодий вік; 44-60 років – середній вік; 60-75 років – похилий вік; 75-90 років – старечий вік; особи які досягли 90 років – довгожителі.

Населення старшого віку — це неоднорідна група. У геріатрії та геронтології виправданою є думка про те, що фізіологічні та психологічні риси осіб старшого віку суттєво змінюються протягом кожних п’яти років.        Так, люди у віці від 60 до 65 років мають інші потреби, ніж особи від 65 до 70 років; бажання осіб 70-75-літнього віку відрізняються від бажань людей 75-80 років.

В Україні громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.

До старшого покоління сьогодні належить кожний п’ятий. Україна входить до 30 «найстаріших» країн світу, спостерігається досить тривожна тенденція зі зростанням кількості людей похилого віку. Згідно з національним демографічним прогнозом на період до 2025 року частка осіб віком від 60 років становитиме 25%, а у 2030 році – понад 26%. Це означає, що Україна є й залишатиметься однією з «найстаріших» країн світу.

Говорять, що людина старіє тим повільніше, чим інтенсивніше робота її душі. Якщо ж в зрілому віці у людини залишаються цікаві справи, то старості можна уникнути. І не так важливо, які це справи. Головне одержувати задоволення від кожного дня.

Людина молода до того часу, поки уміє радіти життю.
Прожиті роки, пройдені іспити, накопичений досвід – ось головне багатство людей, що вступили в завершальний відрізок життєвої дороги.

Людина, яка дожила до похилого віку, гідна поваги навіть тільки тому, що їй це вдалося по милості Божій. Далеко не всім дано таке величезне досягнення і благовоління відчути мудрість своїх років. Скидати з рахунків людину, яка досягла певного солідного віку абсолютно нелюдяно.

Літній вік людини – зовсім не означає, що він вже на багато що не здатний, якраз навпаки, то що може літня людина, рідко здатний зробити більш молодий, і мова зовсім не про сили і енергію, яка властива молодому поколінню, а про досвід і терпіння, наполегливість та здатність досягати поставлених завдань, ментальної гнучкості й толерантності.

Бережіть здоров’я  людей поважного віку, адже це найцінніший дар у житті. Нехай осіння пора, в яку вони вступили, буде світлою й ласкавою, сповненою душевним теплом, увагою і турботою близьких!