АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРОФІЛАКТИКИ ОТРУЄННЯ СВИНЦЕМ

За даними експертів ВООЗ та інших міжнародних організацій, одним з глобальних і небезпечних забруднювачів довкілля є свинець. Цей метал має достатньо великі обсяги виробництва та широку сферу застосування, що зумовлює його надходження і поширення в різні об’єкти  навколишнього природного середовища. Здатність до кумуляції в органах і тканинах, висока біологічна активність свинцю створюють реальну загрозу для здоров’я людини.

Свинець – важкий метал голубувато-сірого кольору, дуже пластичний, м’який. Завдяки низькій температурі плавлення (328–347°С) свинець – один з перших металів, який почала використовувати людина.

Завдяки своїм властивостям, дешевизні отримання свинець та його сполуки застосовуються у різних галузях промисловості, науці, побуті.

Найбільш небезпечними джерелами забруднення свинцем є наступні виробництва та технологічні процеси: металургійна промисловість, виробництво акумуляторів, пігментів, фарб, сикативів, спеціального скла, мастил, антидетонаційних присадок до автомобільних бензинів, пластмас тощо.

У вигляді аерозолів свинець легко поширюється з повітрям. Міграція також відбувається в системі: вода-ґрунт-рослини-харчові продукти-людина. Тому, окрім працюючих на зазначених вище виробництвах, значна кількість населення прилеглих до них територій щодня поглинає свинець як в нетоксичних, так і в субтоксичних дозах.

Із загальної кількості свинцю, яка потрапляє в організм людини, 30-45% надходить з їжею, 30% – з пилом; 10–20% – з питною водою і 5–20% – з повітрям. Виділяється свинець з організму разом з калом, сечею, потом, молоком та слиною. Найбільша кількість свинцю виводиться з калом – це весь свинець, що не всмоктався в шлунково-кишковому тракті. Нирками шляхом клубочкової фільтрації видаляється в середньому 30 мкг свинцю за добу. Кількість металу, що виділяється з потом, становить до 60 мкг за добу.

Свинець, як відомо, належить до отрут з політропним механізмом дії, що проявляється специфічним токсичним впливом на органи кровотворення, ураженням центральної та периферичної нервової системи, шлунково-кишкового тракта, серцево-судинну та імунну системи. Він справляє пошкоджуючу дію на печінку, нирки, порушує обмінні процеси, зокрема синтез білка, має гонадо- і ембріотоксичну дію.

З метою недопущення отруєння свинцем пропонуємо дотримуватися наступних основних профілактичних заходів:

-здійснювати купівлю  продуктів харчування тільки у постачальників (продавців), які перевіряють свою продукцію на вміст важких металів (свинцю), особливо це стосується листових овочів, грибів, чаю і т.ін.);

-не збирати фрукти, овочі, лікувальні трави, гриби біля автомагістралей, автозаправок, на територіях підприємств, військових баз, у т.ч. довгий час не працюючих;

-не проводити багато часу (особливо гуляючи з дітьми, займаючись спортом і т.ін.) біля автодоріг з високою щільністю руху, навіть якщо моніторингові дослідження не показують перевищення гранично допустимої концентрації свинцю у повітрі, грунті. Віддавайте перевагу парковим зонам, пляжам;

– не відкривати вікна, якщо вони виходять на автодороги зі значною щільністю руху, у час пік. Краще, придбати кондиціонери з функцією очищення повітря в квартирі, відгороджуйтесь від автомагістралей, автодоріг зеленими насадженнями (дерева, кущі, тощо);

– користуватися респіраторами при роботі з товарами зі значною концентрацією  свинцю (наприклад, масляні свинцеві фарби, свинцеві акумулятори та. ін.);

– дотримуватись правил особистої гігієни (не споживати їжу в цеху, після роботи приймати душ, змінювати робочий одяг), харчуватися повноцінно;

– використовувати в додатковому  харчуванні продукти, які містять пектинові речовини (наприклад, яблука, соки) та ніякому разі молоко та молочні продукти.

Бережіть своє здоров’я, адже це найцінніший дар у житті!