БЕЗПЕЧНЕ ЛІКАРНЯНЕ СЕРЕДОВИЩЕ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

28 квітня в Україні та світі відзначають Всесвітній день безпеки та здоров‘я на роботі. Особливо актуальна ця проблема для галузі охорони здоров’я. Цінність результатів будь-якої трудової діяльності не може бути вище цінності здоров’я та життя працівника.

Безпечне лікарняне середовище забезпечує медичному персоналу відсутність професійних захворювань і збереження здоров’я.

Професійна діяльність працівників медичної галузі пов’язана з впливом великого комплексу негативних чинників різноманітного походження.

В шкідливих і несприятливих умовах праці (інфекційні, психіатричні, онкологічні установи та відділення; радіологічна, рентгенівська, фізіотерапевтична, патологоанатомічна лабораторна служби; операційні, стерилізаційні та ін.) зайняті сотні тисяч працівників охорони здоров’я. У зв’язку з цим, особливої значущості набуває проблема охорони та зміцнення здоров’я самого медичного працівника, формування його ставлення до власного здоров’я та мотивації на здоровий спосіб життя.

Питання здоров’я медперсоналу та його безпеку на робочому місці в даний час набули особливого значення. Звичне поняття про техніку безпеки на робочому місці не відбиває всього різноманіття шкідливих факторів, що впливають на медичних працівників.

На працюючих в установах охорони здоров’я впливають ті ж фактори, що і в будь-якій іншій галузі промисловості — захворюваність, умови та характер праці і т. д. Однак на медичний персонал більш ніж в інших галузях, впливають особливості професійної діяльності.

Медики відчувають велике інтелектуальне навантаження, несуть відповідальність за життя і здоров’я інших людей, щодня вступають в контакт з великою різноманітністю людських характерів, ця професія вимагає термінового прийняття рішень, самодисципліни, уміння зберігати високу працездатність в екстремальних умовах.

Нерідко лікувально-діагностичні, реанімаційні заходи, оперативні втручання проводяться в нічний час, що значно ускладнює працю медичного персоналу.

Деякі групи медичних працівників у процесі професійної діяльності можуть піддаватися впливу багатьох факторів, небезпечних для здоров’я. Серед фізичних факторів, які можуть істотно вплинути на стан здоров’я медичного персоналу, одне з перших місць посідає іонізуюче випромінювання. У нашій країні десятки тисяч медичних працівників професійно пов’язані з впливом цього чинника.

Великого поширення в медицині отримали прилади й устаткування, генеруючі неіонізуючі випромінювання та ультразвук. Вони широко застосовуються в фізіотерапевтичній практиці, хірургії та офтальмології при використанні лазерів, в процесі ультразвукової діагностики у пацієнтів хірургічних, гінекологічних та акушерських відділень.

Праця багатьох медичних працівників пов’язана з напруженням зору, тому дотримання вимог до освітлення робочих приміщень та робочих місць персоналу є важливим елементом раціональної організації праці. Також для медперсоналу достатньо високий ризик інфікування вірусними гепатитами, ВІЛ-інфекцією, туберкульозом та іншим.

Виникнення захворювання у медичного працівника залежить від підвищеної чутливості організму людини, відсутності або неефективності засобів індивідуального захисту, контакту з інфікованими пацієнтами, недосконалості  інструментарію та обладнання.

Рекомендації щодо створення безпечного лікарняного середовища:

• Дотримуватись вимог, викладених в наказах і нормативних документах з охорони праці та забезпечення професійної безпеки в установах охорони здоров’я.
• Забезпечувати ефективний контроль за впливом шкідливих і небезпечних виробничих факторів на робочих місцях.
• Проводити вивчення причин професійної захворюваності медичного персоналу.
• Запровадити нові форми організації праці медичного персоналу, що дозволяють ефективно використовувати їх творчий потенціал, раціонально використовувати робочий час, зменшити частку некваліфікованої праці, чітко розподілити відповідальність між усіма членами колективу та інші.
• Проводити заходи, спрямовані на оздоровлення медичного персоналу: створення кімнат відпочинку, психологічного розвантаження, створення психологічного комфорту в колективі.

Тож, можна зробити висновок: медичний працівник, у першу чергу, повинен бути для пацієнта прикладом щодо належного ставлення до власного здоров’я.