БЕЗПЕЧНЕ ЖИТТЯ З ЕПІЛЕПСІЄЮ:ПРОСТО ПРО ВАЖЛИВЕ

Навчання зменшенню різних ризиків є важливою складовою формування навичок безпечного життя людей із судомними станами. Самі судоми, їхнє лікування та супутні проблеми зі здоров’ям можуть становити небезпеку для пацієнта та оточення. Тому людині з епілепсією важливо обговорити з лікарем, які ситуації можуть бути потенційно небезпечними під час нападів та як можна зменшити ці ризики.

Людині, що страждає на епілепсію, варто заздалегідь розробити план про те, що вона та її родина повинні робити під час нападу. Треба створити індивідуальний план реагування на напади так, щоб інші знали, що робити, якщо у хворого почався напад, і як запобігти надзвичайним ситуаціям. Також варто переконатися у тому, що члени родини та колеги на роботі знають, як надати першу допомогу при судомному нападі.

1. Рекомендується створити максимально безпечне середовище для людини з епілепсією.

– Облаштування житла, робочого та навчального простору:
• оббити або захистити гострі кути меблів;
• використовувати неслизькі покриття для підлоги та фіксовані килимки;
• уникати розкиданих доріжок, які можуть ковзати;
• встановити захисні бар’єри біля камінів, печей та гарячих поверхонь.

– Якщо під час або після нападу виникає дезорієнтація чи схильність до блукання:
• звертати увагу на небезпечні ділянки поруч: водойми, басейни, сходи, горби, перила;
• коли людина перебуває вдома сама — закривати двері на замок, щоб запобігти випадковому виходу у небезпечне місце;
• домовитися з сусідом чи близьким чоловіком, щоб вони мали запасний ключ і могли перевірити стан у разі потреби.

– Якщо під час нападів людина падає:
• додатково захистити простір: закрити гострі кути, прибрати скляні столики, покласти коврики, що не ковзають;
• в деяких випадках може бути рекомендовано носити захисний шолом вдома.

2. Важливо знати про можливі побічні ефекти протисудомних ліків:

• Найнадійнішим джерелом такої інформації є лікар чи медична сестра. Саме вони можуть пояснити, які ризики для безпеки пов’язані з конкретними ліками.
• Особливо уважним слід бути, якщо ліки впливають на координацію рухів, рівновагу, ходу чи зір. Такі побічні ефекти можуть збільшити ризик падіння, травмування чи потрапляння в небезпечні ситуації.
• Деякі побічні ефекти можуть виникати через взаємодію протисудомних препаратів з іншими ліками, у тому числі безрецептурними, рослинними засобами чи добавками.

3. Знати ризики під час відпочинку та фізичній активності при епілепсії. 

Слід уникати небезпечних видів діяльності та пам’ятати про можливу загрозу. Важливо обговорити з лікарем індивідуальні рекомендації та заходи безпеки. Більшість людей із судомами, навіть при неконтрольованих нападах, можуть займатися видами активності з мінімальним ризиком травмування.

Проте:

• бажано виконувати їх у присутності інших;
  • поруч має бути той, хто зможе надати допомогу в разі нападу.

4. Максимальний контроль нападів допомагає знизити ризик раптової неочікуваної смерті при епілепсії:

• не припиняти різко прийом протисудомних препаратів. Раптове скасування лікування може спровокувати тяжкі напади та підвищити ризик раптової смерті;
• якщо ліки не дають належного ефекту – не варто миритися з нападами. Необхідно звернутися до лікаря та обговорити можливість корекції терапії чи альтернативні методи лікування;
• якщо напади виникають переважно вночі, варто обговорити з лікарем можливість отримати допомогу;
• рекомендується розглянути використання спеціальних моніторів для виявлення судом, які можуть сповістити родичів чи доглядальників про початок нападу.

Раптова смерть від епілептичного нападу трапляється рідко, але це можливо.

Пам’ятайте: для людини з епілепсією безпека завжди має бути на першому місці!