Постконтактна профілактика ВІЛ

«Усе сталося за секунду. Але для мене тоді час зупинився. Пам’ятаю холод усередині, паніку, страх. У голові була лише одна думка: “Що тепер?”

Я тільки починала працювати в Центрі СНІДу. Під час ін’єкції пацієнту з ВІЛ-інфекцією та вірусними гепатитами В і С голка раптом проколола рукавичку і увійшла мені в палець», — це сталося понад 13 років тому, але той момент пані Сніжана добре пам’ятає досі.

«Я медпрацівниця і добре розуміла: важливо не мовчати і діяти швидко. Одразу звернулася до лікаря-інфекціоніста. Вже в перші 30 хвилин мені провели необхідні обстеження та призначили постконтактну профілактику (ПКП).

Потім були 28 днів прийому препаратів, постійні хвилювання, контрольні аналізи протягом року. Я чітко виконувала всі рекомендації лікаря.

На щастя, допомогу я отримала вчасно.

Сьогодні я знаю точно: у подібних ситуаціях найважливіше — не мовчати, не соромитися і не втрачати дорогоцінний час. Своєчасна допомога справді може врятувати життя».

У ситуації, що несе ризик контакту з ВІЛ, може опинитися кожен: секс без презерватива, контакт із чужою кров’ю, спільне використання голок чи один випадково необережний рух під час ін’єкції людині, яка живе з ВІЛ. Якщо це сталося, важливо не панікувати, а діяти якомога швидше. Саме тому кожному варто знати, що таке ПКП, коли вона потрібна і куди звертатися по допомогу.

Що таке постконтактна профілактика

Сучасна медицина дає можливість запобігти інфікуванню за допомогою постконтактної профілактики ВІЛ (ПКП) — екстреного курсу антиретровірусних препаратів, який призначають після можливого контакту з ВІЛ-інфекцією. Ліки не дають вірусу закріпитися в організмі і таким чином запобігають розвитку інфекції. Найголовніше — вчасно розпочати лікування: що раніше це зробити, то вищі шанси уникнути інфікування.

Як проходить постконтактна профілактика

Багатьох людей лякає невідомість. Насправді процедура є чіткою і зрозумілою. ПКП передбачає:

— прийом антиретровірусних препаратів протягом 28 днів;

— тестування на ВІЛ та інші інфекції;

— медичний супровід і контроль стану здоров’я. Медичні працівники зобов’язані забезпечити конфіденційність, професійну допомогу та підтримку людині, яка звернулась по допомогу.

— жінкам за потреби можуть запропонувати тест на вагітність та консультацію щодо екстреної контрацепції.

Коли ПКП не призначають

Постконтактна профілактика потрібна не в усіх випадках. Зазвичай її не призначають:

— якщо контакт був лише зі слиною, потом або сльозами без домішок крові;

— якщо після можливого контакту минуло понад 72 години;

— якщо точно відомо, що людина, з біологічними рідинами якої був контакт, не має ВІЛ.

Остаточне рішення щодо необхідності ПКП завжди ухвалює лікар після оцінки конкретної ситуації.

Найголовніше — не мовчати і не втрачати час

Після ризикованого контакту людина часто відчуває страх, сором або розгубленість. Саме ці емоції нерідко стають причиною втрати дорогоцінного часу. Важливо пам’ятати: звернутися по постконтактну профілактику — не соромно. Коли рахунок іде на години, мовчати не можна. Своєчасне звернення може стати вирішальним і допомогти уникнути інфікування ВІЛ.

Усі послуги з тестування, профілактики та лікування ВІЛ в Україні безоплатні й доступні усім, хто їх потребує. Більше інформації за посиланням: https://short-link.phc.org.ua/nnvsn

Центр громадського здоров’я України