ПСИХОАКТИВНІ РЕЧОВИНИ: ВПЛИВ НА МОЗОК ТА ФАКТОРИ РИЗИКУ

Психоактивні речовини (ПАР) — це речовини, які при вживанні або введенні в організм впливають на роботу мозку і змінюють такі психічні процеси  як сприйняття, свідомість, мислення, настрій або емоційний стан.

Важливо зазначити, що термін «психоактивний» не обов’язково вказує на залежність. В повсякденному вжитку термін часто замінюють такими фразами, як «вживання наркотиків», «вживання речовин» або «зловживання речовинами».

Прикладами  психоактивних речовин є алкоголь, кофеїн, нікотин, марихуана та деякі знеболювальні препарати. Багато нелегальних наркотиків, таких як ЛСД, амфетаміни, MDMA також є психоактивними речовинами, їх ще називають психотропними речовинами.

У звіті Всесвітньої Організації Охорони здоров’я (ВООЗ) підкреслюється, що 2,6 мільйона смертей на рік пов’язані з вживанням алкоголю (4,7% від загальної кількості смертей); 600 тисяч смертей на рік відбуваються через вживання психоактивних речовин.

Аналіз ситуації на ринках заборонених наркотиків в Україні показує, що найбільшу частину нелегального ринку наркотиків традиційно складає канабіс. Наступними за популярністю після канабісу слідують т.з. «солі» (PVP, мефедрон тощо), амфетамін, метадон, метамфетамін, кокаїн, опій екстрагований та макова солома.

ФАКТИ

Сьогодні в суспільстві все ще поширена помилкова думка, що люди, які вживають психоактивні речовини, зокрема, наркотики та алкоголь, — це люди зі слабкою волею, яким достатньо покинути вживати. З розвитком науки та зміною парадигми було доведено, що психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин — це хронічне рецидивуюче захворювання, що характеризується постійним пошуком та непереборним або важко контрольованим бажанням вживати наркотичні речовини, не дивлячись на несприятливі соціально-медичні наслідки та потребує лікування. Лікування, як і при інших хронічних захворюваннях, має бути постійним та коригуватися залежно від протікання хвороби.

       Як ПАР впливають на мозок та чому молодь особливо вразлива

Мозок продовжує активно формуватися до 25-27 років. Лобова частка мозку відіграє важливу роль у прийнятті рішень та управлінні емоціями й бажаннями. Вплив наркотичних речовин під час цього критичного періоду розвитку може викликати суттєві та довготривалі зміни. Вживання певних наркотиків може негативно позначитися на увазі та пам’яті, що призведе до труднощів у навчанні. Учням, які не вживають психоактивні речовини легше опановувати матеріал, тоді як ті, хто вживає наркотики, піддаються більшому ризику академічної невдачі або навіть переривання навчання.

Якщо у молодої людини розвивається залежність від психоактивних речовин, це може змінити мозкові структури, відповідальні за мотивацію, контроль і винагороду, змушуючи людину шукати речовину навіть на тлі негативних наслідків.

          Фактори ризику          

Молодь може почати вживати алкоголь або інші психоактивні речовини через нудьгу, стрес чи просто з цікавості. Деякі підлітки вдаються до цього, щоб почуватися дорослішими або зменшити тиск з боку однолітків. Фактори ризику визначаються як показники поведінки або психосоціального функціонування (включно зі ставленням, переконанням та особистістю), які вважаються пов’язаними з підвищеним ризиком вживання ПАР.  

До факторів ризику, які збільшують ймовірність вживання речовин, належать зокрема: 

1.Макрорівневі фактори 

 – Бідність. 

 – Відсутність постійного місця проживання, статус біженця. 

 – Недоступність якісних медичних послуг. 

 – Соціальна ізоляція, нерівність, дискримінація. 

 – Конфлікти та війна. 

 – Вплив асоціальних норм і недостатній соціальний контроль. 

 – Погане фізичне середовище (занедбані будівлі, доступ до ПАР, нестача здорового харчування). 

– Відсутність відчуття приналежності до громади. 

– Романтизація вживання ПАР в медіа, наприклад через часті сцени вживання алкоголю чи наркотиків у фільмах та на телебаченні. 

2.Мікрорівневі фактори: 

 – Відсутність моніторингу з боку батьків. 

 – Недбале ставлення батьків. 

 – Вживання ПАР батьками, сприятливе ставлення батьків до вживання алкоголю чи наркотиків. 

 – Погана якість освіти, несприятливий клімат у школі. 

 – Вплив асоціальних однолітків і соціальних мереж. 

 – Відсутність освітніх програм з питань здоров’я. 

 – Слабка залученість у навчальний процес. 

3.Особистісні характеристики: 

 – Генетична схильність. 

 – Проблеми з психічним здоров’ям та особистісні риси: імпульсивність, агресивність, пошук гострих відчуттів. 

 – Затримка мовлення, когнітивні порушення. 

 – Слабкі навички прийняття рішень та вирішення проблем. 

– Дефіцит емоційної регуляції та сприйняття. 

– Слабкі навички подолання стресу.