Слова,які допомагають: чому важливо говорити про туберкульоз без стигми

Іноді хибні упередження оточуючих стають додатковим випробуванням для людини, яка передусім потребує медичної допомоги, розуміння та підтримки, як у випадку з людьми, які хворіють на туберкульоз чи лікуються від нього. Людину не визначає діагноз. І жоден діагноз не має ставати приводом для осуду.

Саме тому так важливо говорити про туберкульоз і людей, які проходять лікування, правильно.

Мова формує наше ставлення до інших. Ототожнюючи людину з її діагнозом, ми зводимо її особистість до хвороби. Але за діагнозом завжди стоїть людина: зі своєю історією, мріями, почуттями та планами на майбутнє.

Чому стигма небезпечна

Туберкульоз — це інфекційна хвороба, тому захворіти може кожен. Утім, в наш час їй можна запобігти, а людину, яка захворіла на туберкульоз, вилікувати. Проте страх і суспільні упередження нерідко стають додатковими перешкодами на шляху до одужання.

Через стигму люди можуть:

— відкладати звернення до лікаря через страх осуду;

— приховувати симптоми або діагноз навіть від тих, хто міг би підтримати;

— відчувати сором, провину, самотність і психологічний тиск;

— стикатися з дискримінацією на роботі, у навчанні чи повсякденному житті;

— залишатися без необхідної емоційної та соціальної підтримки.

Важливо пам’ятати: туберкульоз не є приводом для звинувачень і стигми.

Дестигматизація починається не з ідеального словника, а дестигматизуюча лексика — це не заборона певних слів заради правил. Це насамперед повага до гідності людини та усвідомлення впливу наших висловлювань.

На картках пропонуємо кілька простих принципів спілкування без стигми, які варто застосовувати щодня.

Центр громадського здоров’я України