ВІТАМІНИ НАВКОЛО НАС: ВСЕ ПРО КУЛЬБАБУ

Її сонячні квіти радують нас навесні, а з наближенням осені ми з сумом спостерігаємо за пухнастим насінням, що летить та нагадує про кінець літа. Однак кульбаба – це не просто найвідоміший бур’ян, а рослина, що широко використовується в кулінарії та фітотерапії. Перші згадки про її лікувальне застосування зустрічаються в стародавніх арабських трактатах, вона була популярною у стародавніх  римлян і греків, а в китайській традиційній медицині використовується вже понад 1000 років.

Кульбаба містить інулін, фруктозу, жирні кислоти, стероли (ситостерол), сесквітерпенові лактони (тараксацин),  флавоноїди (кверцетол), фенольні кислоти (кавова кислота), силімарин, силібінін, куркумін, іберберин, ресвератрол, кальцій, калій, залізо, марганець, кремнезем та холін), а також вітаміни B, C, D, K та А (у вигляді бета-каротину). Такий багатий склад визначив цілющі властивості рослини.

Кульбабу по праву називають народним еліксиром життя. Гіркота коренів надає її очищувальні та сечогінні властивості, які роблять рослину ефективною для правильного функціонування травлення, роботи печінки, жовчного міхура, сечовидільної системи, а також для нормалізації рівня цукру в крові.

Підтримує імунітет

Згідно з науковими даними, завдяки активним сполукам, таким  як флавоноїди, терпени, сесквітерпенові лактони, а також вітаміни А, С і D кульбаба підвищує імунітет, знижує запальні реакції в організмі, має антиангіогенну та антиканцерогенну дію. У додаток до багатьох інших переваг для здоров’я, корінь кульбаби має антимікробні та противірусні властивості, які можуть допомогти зупинити зростання хвороботворних бактерій і патогенів.

Дослідження в Ірландії, опубліковане в журналі Phytotherapy Research, показало, що корінь кульбаби особливо ефективний проти певних штамів бактерій, які викликають стафілококові інфекції та хвороби харчового походження. Попри необхідність додаткових досліджень, вже зараз можна стверджувати, що корінь кульбаби може бути корисним природним засобом підтримки імунної системи у боротьбі з бактеріальними інфекціями.

Діуретичний ефект кульбаби

У народній медицині найбільш відомі сечогінні властивості кульбаби. Недарма її французька назва pissenlit означає буквально «мочитися в ліжко». Ряд наукових досліджень доводить діуретичний ефект від прийому засобів коріння та трави кульбаби. Вона бореться із затримкою води, сприяючи дренажу організму, здатна ефективно збільшувати  частоту  сечовипускання та об’єм сечі, необхідної  для дренування  сечовивідних  шляхів.

Детоксикує печінку

За даними Британської асоціації фітотерапії, кульбаба є стимулятором роботи печінки. Згідно з дослідженнями, рослина сприяє відновленню функції печінки та жовчовивідних шляхів, тому може використовуватися при лікуванні таких захворювань, як печінкова недостатність та захворювання жовчного міхура.

Корні кульбаби мають очищальні та дезінтоксикаційні властивості. Завдяки тараксину, що міститься в ньому, він є відмінним жовчогінним засобом. Полегшуючи виділення жовчі печінкою та її евакуацію в кишківник, вона сприяє спорожненню жовчного міхура, запобігаючи таким чином розвитку жовчнокам’яної хвороби.

Може допомогти знизити рівень холестерину та високий тиск

Поряд з обмеженням споживання оброблених харчових продуктів, включенням до раціону фруктів та овочів, прийом препаратів на основі коренів кульбаби допомагає знизити рівень холестерину та цукру в крові, нормалізувати артеріальний тиск та зменшити ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

В одному дослідженні кроликів годували дієтою з високим вмістом холестерину і додавали в їжу корінь кульбаби. Кульбаба призвела до зниження загального холестерину, тригліцеридів і поганого холестерину ЛПНЩ, а також до збільшення корисного холестерину ЛПВЩ. Така дія пояснюється наявністю у складі великої кількості інуліну – пребіотика, що стимулює вироблення ферментів, відповідальних за розщеплення жиру.

З іншого боку, завдяки здатності кульбаби інгібувати ферментативну активність ліпази підшлункової залози, вона може допомогти у боротьбі з надмірною вагою та ожирінням, які, своєю чергою, збільшують ризик розвитку артеріальної гіпертензії та хвороб серця. Крім того, кульбаба є гарним джерелом калію, необхідного для роботи серцевого м’яза.

У кульбабі йде в їжу практично все.  М’ясистий і гіркий свіжий корінь можна їсти сирим або смажити на сковороді, щоб зменшити гіркоту, а із сухої сировини заварювати чай і каву. Ніжні молоді пагони, зібрані до цвітіння, вживаються в основному в салатах. З вареного листя готують соуси та гарніри. Квіткові бутони консервують в оцті та їдять як каперси. З квітів також можна варити варення і робити вино.

У кульбаби є сік, про який вже згадувалося, який можна віднести до найцілющих, тонізувальних і зміцнювальних засобів. При захворюваннях хребта, кісток, для підвищення міцності зубів, для боротьби з пародонтозом добре допомагає свіжий сік кульбаби, отриманий із коренів і листя рослини в суміші з соком моркви та листків ріпи. Народна медицина заявляє про протипухлинну властивість кульбаби лікарської. При застосуванні в терапевтичних дозах побічних дій не виявлено. Листя кульбаби використовують ще й в косметиці. З нього готують маски, що живлять, зволожують і омолоджують шкіру. Головне – використовувати молоді рослини, зібрані у квітні-травні на незабруднених територіях, подалі від дороги.

Будьте здорові та споживайте корисне!