ЗЛОВЖИВАННЯ ПАР ТА ЯК ДІЗНАТИСЬ, ЧИ ВЖИВАЄ ВАША ДИТИНА НАРКОТИКИ?

За різними оцінками, приблизно у 20% дітей і підлітків у світі є психічні розлади або проблеми. Близько половини психічних розладів починається у віці до 14 років.

Психічні розлади та розлади, викликані вживанням психоактивних речовин, є провідною причиною інвалідності у світі. Що ж таке психоактивні речовини та як дізнатись, чи вживає ваша дитина наркотики?

Згідно з термінологією  Всесвітньої організації  охорони здоров’я, психоактивні речовини – це такі речовини, які при прийомі або введенні в організм людини впливають на психічні процеси, наприклад на когнітивну або афективну сфери. Такими речовинами є тютюн, алкоголь, деякі ліки, токсичні речовини, наркотики. Усі вони більшою чи меншою мірою впливають на мозок і психіку людини, її здатність тверезо мислити і відповідально діяти.

Найбільша небезпека психоактивних речовин, зокрема наркотиків, полягає в тому, що вони спричиняють залежність.

Особливістю юнацького віку є суперечливість моральної свідомості,  в якій категоричність оцінок поєднується з демонстративним скепсисом і сумнівом в обґрунтованості багатьох загальноприйнятих норм. На відміну від дитини, яка приймає правила поведінки, вірячи в них, підліток уже починає усвідомлювати їхню відносність. Просте посилання на авторитети його вже не задовольняє. Більше того, руйнування авторитетів стає психологічною потребою, передумовою морального та інтелектуального пошуку. Потяг підлітка до вживання психоактивних речовин є ознакою більш глибокого особистого неблагополуччя. Основа цього симптому – психологічна готовність підлітка до вживання психоактивних речовин. Формуючись поступово, вона реалізується за першої ж можливості, тобто у разі виникнення відповідної ситуації, і є логічним завершенням попереднього розвитку.

Якими ж є ознаки вживання наркотиків?

Зовнішні ознаки:

• надмірно звужені або розширені зіниці незалежно від освітлення;
• стан незрозумілої збудженості або млявості;
• мова швидка, невиразна;
• майже повна відсутність, або, навпаки, надмірність міміки;
• різка зміна настрою, спалаху ворожості, дратівливості без будь-якої причини;
• провали в пам’яті, нездатність мислити логічно, пояснювати свої вчинки;
• безсоння і швидка стомлюваність, що змінюються незрозумілою енергійністю;
• невпевнена хитка хода;
• землистий колір обличчя, кола або мішки під очима;
• сліди уколів;
• частий нежить;
• специфічний запах від одягу та волосся.

Зміна поведінки:

• байдужість, втрата інтересів до колишніх захоплень, до навчання, прогули занять в школі;
• відхід від колишніх друзів, поява нових (дивних з точки зору батьків);
• наростаюча прихованість, прагнення до усамітнення;
• поява брехливості;
• поява в розмові жаргонних слів і позитивних висловлювань щодо вживання наркотиків;
• постійний пошук грошей;
• зміна апетиту.

Отже, які шляхи допомоги  вже  існують для тих, хто стикається з розладами внаслідок вживання психоактивних речовин?

• Підтримка та розуміння замість осуду

Не засуджуйте дитину, яка може бути втягнута у вживання речовин. Підтримайте її, показуючи готовність допомогти та зрозуміти. Відкрите спілкування без осуду може бути першим кроком до отримання допомоги.

• Вчасна допомога важлива

Якщо ви помітили ознаки вживання алкоголю, наркотиків чи тютюну у вашої дитини або молодої людини, не чекайте. Раннє  втручання  може  зупинити розвиток  залежності та покращити  прогноз на майбутнє.

• Освіта та поінформованість

Дайте дитині знання про наслідки вживання психоактивних речовин. Освіченість є ключем до запобігання, адже розуміння ризиків допомагає формувати причинно-наслідкові зв’язки і робити правильний вибір.

• Формування здорових звичок

Підкресліть важливість здорового способу життя як альтернативи  вживанню шкідливих речовин. Залучайте дітей до спорту, творчих занять та соціальної активності.

• Підтримка довіри та спілкування в родині

Батькам варто створити атмосферу довіри вдома, де діти можуть вільно говорити про свої почуття, труднощі та питання, що їх турбують. Важливо спонукати до відкритого діалогу про складні теми, включно з вживанням речовин.

• Звернення за професійною допомогою

Якщо ви підозрюєте, що ваша дитина потребує допомоги, не зволікайте звертатися до фахівців – лікарів, психологів, наркологів.

• Спільна робота спеціалістів і батьків

Спеціалісти (сімейні лікарі, психологи, вчителі) можуть допомагати батькам вчасно виявляти ризиковану поведінку та працювати разом над плануванням ефективних стратегій підтримки молоді.